Урок з літературного читання

                                            у 2 класі на тему:

                                 « Образи української природи

                                  в поезії і малюнках Тараса

Шевченка.Т.Г.Шевченко «Світає»,  «Зоре моя вечірняя».

 Тема: Образи української природи в поезії і малюнках Тараса Шевченка. Т. Шевченко    «Світає»,  «Зоре моя вечірняя».

 Мета:   формувати в учнів навички правильного і виразного читання віршованих текстів шляхом добору відповідної інтонації, збагачувати словниковий запас, розвивати образне сприймання довкілля; виховувати шанобливе ставлення до народної творчості, звичаїв і традицій.

 Обладнання: підручник, портрет Т. Г. Шевченка, « Кобзар »,   таблиці для читання, аудіозапис  пісні « Зоре моя, вечірняя».

Хід уроку

I.             Організаційний момент

Привітання.

 Добрий день! В добрий час!

Рада, діти, бачить вас!

Ви почули всі дзвінок?

Він покликав на урок!

Всі сідайте тихо, діти,

Домовляймось – не шуміти.

На уроці – не дрімати,

А знання мерщій хапати.

   II.Артикуляційна хвилинка

1.Чистомовка.

Ша-ша-ша — на лугу стоїть лоша,

су-су-су — я водичку йому принесу,

ши-ши-ши — ти тварину не сміши,

ша-ша-ша — буде сміятися лоша.

2. Скоромовка.

Заіскрились в лузі роси,

заспівали в росах коси.

І синочкові не спиться,

коли в тата косовиця.

  3.Гра «Шифрувальники» (картки)

  Вінок-нок+р+ші=…           (вірші)

  Київ-їв-и+об+за+ря=…   (Кобзаря)

III. Перевірка домашнього завдання.

1.Читання учнями оповідання .

2.Дати відповіді на питання:

-     Яким було дитинство поета?

-     У якій сім’ї народився Тарас Шевченко?

-     Що ви дізналися про батьків поета?

-     Коли померла Тарасова мати?

-     Чому помер батько?

-     Що перед смертю сказав батько про Тараса?

-     Чи справдились слова батька?

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів 

– Чий портрет у кожній хаті –

 І у бідній, і в багатій –

 Прикрашений рушниками,

 Вишитими  руками  мами? (Портрет Шевченка)

    V. Повідомлення теми та мети уроку.

– Наш урок незвичайний, сьогодні  ми дізнаємось, як великий Кобзар змальовував українську природу у своїх творах.

– Скажіть,а які ще таланти мав Тарас Шевченко? ( Гарно малював.)

   Вчитель:

  Був це хлопець кмітливий,

  Чесний і справедливий,

  Любив дуже читати,

  А ще більше – малювати.

  А ще любив малий Тарас

  Вечірні зорі рахувати.

VI.Вивчення нового матеріалу.

1.     Перегляд репродукцій картин Тараса Шевченка

  -Яка картина вас найбільше вразила?

  -Яка подія на ній зображена?

  -Який настрій викликає ця картина? Чому?

2.Опрацювання вірша Т. Шевченка «Світає...»

1) Читання вірша вчителем.

2) Читання вірша учнями самостійно. Бесіда.

— У якому темпі, з яким почуттям треба читати вірш?

— Яким ви уявляєте ранок, описаний у вірші?

— Кого згадує автор?

— Які почуття викликали у вас вірші?

3) Вибіркове читання.

— Прочитайте слова, якими поет описує світанок.

— Як ви розумієте вислови: край неба палає, степи, лани мріють; тополі... стоять, мов сторожа?

— Прочитайте останню строфу і скажіть, що з прочитаного можна побачити, а що почути.

— Знайдіть і прочитайте рядки, у яких розповідається про Соловейка, про вітер.

4). Робота в парах.

- Яку словесну картину ви б намалювали до таких слів: І пара - «Сади рясні похилились...»; II пара - «Степи, лани мріють»? Які б фарби ви використали?

3.Фізкультхвилинка. 

Пташка високо літає,

 Зайчик високо стрибає,

 Тихо лис десь пробіжить,

 Їжачок в траві сидить,

 Десь в барлозі спить ведмідь.

 Всіх звіряток цих любіть.

4.Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Зоре моя вечірняя...»

1). Розповідь про історію написання вірша.

Були в житті Тараса Шевченка часи, коли він перебував дуже-дуже далеко від рідних місць, у далекій Орській фортеці. Туди його відправив на 14 років у заслання цар за його вірші та любов до України. Єдиною рослинністю тієї місцевості були колючі бур’яни та хирлява осока.Шевченка огортав невимовний сум, коли він дивився на цю пустелю. Зрозуміло, після живописної української природи, зелених берегів Дніпра, мальовничих міст і сіл інакше і бути не могло.І ось ця туга за батьківщиною, пов’язана зі згадкою про рідну природу, виливалась у сумні, але чудові вірші.

2). Слухання аудіозапису пісні «Зоре моя вечірняя…»

  -Послухайте один із таких творів, з якого вийшла гарна, мелодійна пісня.

   -Що ви уявили, слухаючи пісню?

    -Який настрій викликала у вас ця пісня?

 3).Самостійне читання вірша учнями, підготовка до вивчення напам'ять.

 4). Бесіда.

— Чому поет просить: «розкажи, як за горою сонечко сідає»?

— Чому він говорить: «поговорим тихесенько в неволі з тобою»?

5) Робота над образними виразами.

 Як ви розумієте вислів: «У Дніпра веселочка воду позичає»?

6). Робота на виразністю читання. Прочитати вірш притишено, журливо.

7). Читання вірша вголос, вправа «Ланцюжок».

8) Складання з розсипаних слів строфи вірша,

зоре

зійди

поговорим

в неволі

з

моя

над

тихесенько

вечірняя

горою

тобою.

VII.Підсумок уроку

1. Гра «Закінчи речення» (мікрофон).

   -   З якими творами Т.Г.Шевченка ми сьогодні познайомились на уроці?

     -Чого вчать ці вірші?

VIII. Домашнє завдання

1. Вивчити вірш «Зоре моя вечірняя...» напам’ ять.

2. Самостійно прочитати вірш «Зацвіла у лузі червона калина...»